Під час подорожі у 1774 році по Єлизаветградській провінції Йоган-Антон Гільденштедт (доктор медицини, вчений-природознавець) цікаво описує обладнання та технологічний процес гути, яка здійснювала свою роботу поблизу с.Нестерівка (зараз с. Ве́ршаці Чигиринського району). Промислове підприємство було засноване у 1763 році поміщиком Діцем. З опису Й.А. Гільденштедта стає зрозуміло, що виготовлення скла являється економічно невигідним, збитковим виробництвом, оскільки завдає непоправної шкоди лісовим насадженням тай взагалі не приносить великого визиску.
За словами мандрівника, виготовлення скла відбувається наступним чином. У доменній печі з 6-ма глиняними «тиглями» (форми для плавлення) вариться 150 фунтів піску, 37,5 фунтів крейди та поташу. Для виготовлення горілчано-винного посуду в скломасу додають ще 9 фунтів селітри, 4 фунти миш’яку та 1 фунт перекису марганцю. Пісок використовується місцевий, усе інше – закуповується. Після плавлення в тиглях маса виймається за допомогою рурок, що мають 5 футів довжини і охолоджується в спеціальній «холодній печі». Охолоджені скляні циліндри знову розм’якшують, видувають або розпростовують у листи (віконне скло), а потім загартовують.
Баклага ХVІІ ст.
Фрагмент кухля ХVІІ ст.
Стакан ХVІІ ст.
Пляшка ХVІІ ст.
Майстер отримує за роботу третину вартості виготовлених виробів. Підмайстри отримують платню: за склянку – 2 полушки (мідна дрібна монета), за чарку – 3. Якщо вони працюють старанно, то в змозі заробляти 1-1,5 крб. щоденно.
Фотографії виробів з гутного скла зроблені в музеї Богдана Хмельницького в Чигирині. Експонати були знайдені під час археологічної експедиції під керівництвом Д.П.Куштана у 2005-2006рр. у м. Чигирин.
|
