Купальське свято – це магічне свято, свято кохання, пронизане різними прикметами, забавками та ритуалами. Івана Купала традиційно відмічається вніч на 7 липня з обов’язковими атрибутами – вінками, вогнищем та з мрією віднайти квітку папороті, яка ніколи не цвіте.
В цей день дівчата плели вінки з різних трав і пускали їх на воду, спостерігаючи, як і куди вони пливуть. До якого берега пристане, з тієї сторони й прийде наречений, якщо вінок тоне, значить, суджений розлюбив, а якщо крутиться на місці – не вийти заміж цього року. Якщо хлопцю вдається зловити вінок коханої, діставшись до нього вплав, це вважалося доброю прикметою для їх подальшої спільної долі.
У ніч на Івана Купала розводиться велике вогнище, через яке стрибали, проходячи, таким чином, своєрідний ритуал очищення. Якщо стрибок вдалий і полум'я не торкнеться того, хто стрибає і не буде іскор, – це означає одружитися в цьому році або мати успіх. А коли дівчина і хлопець, узявшись за руки, стрибають у парі і їх руки залишаються з'єднаними, то вони, побравшись, все життя проживуть разом. Купальські вогні не гасили, вони самі мали дотліти до кінця.
В ніч на Івана Купала слід шукати цвіт папороті, який з'являється лише одну коротку мить найкоротшої у році ночі. Той хто здобув цю квітку знатиме, де сховані скарби і без усяких зусиль зможе закохати в себе будь-яку дівчину.
От такі то, чарівні принади Купальської ночі!
Трохи не за традицією, проте святкування відбудуться, як в Умані, так і в районі.
|
