9-30 Нарешті ми вибрались у Водяники! І день видався на диво сонячним та морозним. 10-00 Лижі узяли напрокат у Wake Up. Усього 50грн за пару, у Водяниках у вихідний день – 150грн. Дорога на гірськолижний комплекс нормальна, почищена, вказівники вірно зорієнтують у потрібному напрямку. 11-00. Щоб були сили, уже на місці, поїли бутербродів з сиром і випили чаю. 12-00 Повитягували з машини екіпіровку, дружно переодягнулися під цікаві погляди місцевих жителів. 12-30 Побрели до гірськолижних трас. По дорозі розглядали місцевість, суміжно навчаючись ходити на лижних черевиках. Готельні комплекси ще не діють, але є багато охочих місцевих жителів, які з задоволенням здадуть житло у найм. У Водяниках можна взяти напрокат і лижі, і сноуборди, і квадроцикли, і навіть замовити до всього цього інструктора. 13-00 Дізналися у якій стороні дитячі гірки. Побачили спуск…і вирішили, що день пропав даром. Проте, не втрачаючи ентузіазму, з лижками на плечах і з палками в іншій руці, повзком сповзли з гірки у напрямку дитячої траси. 13-30 Лижі треба одягати стоячи боком, бо якщо прямо, - відразу забезпечений спуск. 14-00 Галя перша зуміла надіти лижі і стрімголов рванула вниз. «Смілива», - подумали ми. «Жах», - подумала вона. 14-30 Для себе я вирішила, що треба кататися від кущів з одного боку до натягнутої сітки з іншого. Такий метод себе виправдав. То в сітку заженуся, то в кущі запригну. 15-00 Вищеописаним методом подолала свій перший спуск у житті! Купили квитки на бугель. Один підйом – 6грн. Один з працівників гірськолижного комплексу поміг нам розміститися на бугелі. З середини підйому Галя почала кричати іншому, зустрічаючому працівнику, щоб нас ловив, бо ми перший раз. Кричала не даремно. Нас успішно розтягнули у різні боки. 15-30 З кожним разом у мене усе краще і краще виходить! 16-00 Не можемо знайти Галю. 16-30 Знайшли... В сітці… Як риба…Пальці на руках уже посиніли… 17-00 Витягли. Одягнули найсухіші рукавиці, почепили червоний шарф (для орієнтиру, щоб знати де шукати) і знову поставили на лижі. 17-30 Їздить. Сподобалось. Мужчина на бугелі нас уже впізнає. 18-00 Осміліла. Спускаюся без заїзду в кущі. 18-00 Вирішила затормозити аж у кінці гірськолижного спуску. З розгону… Гарно так… З розворотом… Виходить. 19-00 Піднімаючись на бугелі оглядаємо панораму спуску і по-доброму сміємося з новачків, які, так як і ми колись, скуклюжившись як гусениці, намагаються звестися на лижі. 19-30 У місцевій колибі відмічаємо наш успіх, нашу маленьку перемогу! 20-00 Від’їзд додому.
|