«Чатовка» - це реальний збір людей, які познайомились віртуально у чаті. А у нас, з огляду на все, була «сайтовка». Зустріч з друзями нашого сайту відбулася у бібліотеці 27 листопада 2009 року.
Учасники Уманського літературного клубу неодноразово збираються. Проте ми прийшли вперше. Учасники клубу читали свої поезії, як нещодавно написані, так і добре знані, виконували пісні під гітару. Тематика була різною: від свинячого грипу до інтимної лірики.
Неймовірно красиві слова звучали із вуст Софії Кримовської. Сергій Цюрко теж порадував як віршами, так і піснями. Слухаючи Лідію Подолинну приходиш до висновку, що Дар віршування - то від Бога. Христинівський гість Олександр Неситов виявляється не лише редактор газети «Христинівська сорока», а й талановитий майстер слова. Дуже сподобались, наповнені філософським змістом, поезії Володимира Торчинського. Особливо чомусь запали у душу «Звонари». Можливо через те, що вірш народжений у муках і після довгої перерви? Ще одна поезія вразила своєю непереборною правильністю, чи то пак правдивістю. Це ж який треба мати внутрішній світогляд, щоб відобразити своєрідне поєднання трьох одвічних істин Віри, Надії та їх докорінну суперечність Любов!
Літературна праця стає справжньою втіхою і відрадою для багатьох учасників літературного об’єднання, людей різних професій та спеціальностей. При тому, що я особистість не дуже лірична, все таки за душу взяло!
Організаторам - подяка за теплий прийом та змістовно проведений вечір, учасникам - за чудові пісні, поезії, приємне спілкування та за яскравий позитив. Бажаю всім здоров’я та багато-багато, великих-превеликих, творчих-притворчих МУЗ!
|
