Похилевич у своїй книзі 1864 року «Сказания о населенных местностях Киевской губернии или статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся» відмічає, що село Стецівка Звенигородського повіту має Свято-Димитровську дерев’яну церкву, 5-го класу, збудовану у 1770 році. Церква була маленькою, приземкуватою і дерев’яною, тож сільська громада на чолі з поміщиком Гірсом вирішила збудувати більший, добротніший храм.
На його будівництво пан Микола Петрович виділив 32 тис., сільська громада – 10 тис. крб. і на місці сучасного парку за адмінбудинком у 1874 році звели церкву, яка виблискувала новими золоченими куполами і дзвіницею. Багатий церковний іконостас, образи святих в рясно вишитих рушниках, позолочені янголята сяяли усім своїм величним убранством.
 Церковна чаша
Біля церкви розміщувалась родова усипальниця панів.
Ймовірна надмогильна плита від склепу родинної усипальниці Гірсів
Як водилося, при церкві діяла церковно-парафіяльна школа, у якій навчали Закону Божому, церковнослов'янській мові, церковному співу, основам арифметики. Нечипоренко Харитін Васильович – найперший учитель села з дочкою (Вчителював у 1861 році) Під час більшовицького терору у 1939 році храм розібрали. Священика репресували, церковні книги, ікони, метрики, які люди не встигли розібрати по домівках, спалили. Попову хату із залізною покрівлею розграбували, а будматеріал використали при спорудженні дитячого садка. Ключ від церкви І лише у 2005 році за участі місцевих жителів та меценатів побудували нову церкву.
|
