Відомо, що Одеські катакомби – це найдовший у світі підземний лабіринт, протяжністю близько 2,5 тис. км. Велетенське підземне царство розгалужується подекуди кількома ярусами та має свої звивисті безсистемні вулиці. Катакомби утворилися шляхом видобутку вапняку, який використовують для будівельних потреб.
Під час бурхливої забудови Одеси (в першій половині XIX ст.) промисел з видобутку каміння зазнав найбільшого розквіту. Розквітали й «Одеські катакомби». Спочатку вапняк добували в межах міста, потім через просідання ґрунту та обвали будівель видобуток перенесли в околичну зону. Наразі добування здійснюється в селі Ковалівка, в селі Фомина Балка Біляєвського району + нелегали.
Офіційний екскурсійний маршрут катакомбами проводять у с.Нерубайське Біляївського району Одеської області. Справжні поціновувачі підземного світу глузують над такими «виходами» і щиро підсміюються над туристами-катакомбістами. Вилазку в «дикі катакомби» можуть організувати досвідчені професіонали, послуги яких представлені ТУТ. Вартість двохгодинної подорожі по підземному лабіринту (приблизно 2,5-3 км.) складає 300 гривень з людини.
Чесно кажучи, офіційна екскурсія Нерубайськими катакомбами мене не дуже вразила. Можливо через те, що відвідувати таке місце потрібно невеликою групою, у будній день, коли немає так багато екскурсій, а екскурсовод не зовсім втомлений і безмежно закоханий у свою справу буде радий провести ошалілих туристів найнесподіванішими підземними дорогами.
Зі слів нашого гіда, Одеські катакомби служили притулком для контрабандистів, злочинців, бандитів, зрадників та безпритульних. В період радянсько-німецької війни в катакомбах ховалися від бомбардувань і артобстрілів місцеві жителі. Під час окупації в підземних лабіринтах перебувало партизанське підпілля. Після війни покинуті катакомби використовуються під склади, підвали, приміщення для вирощування грибів, або ще гірше, у підземні порожнини зливають каналізаційні стоки.
Власне, експозиція Нерубайського меморіалу-музею «Партизанська слава» відтворює діяльність та побут розвідувально-диверсійного загону під командуванням Володимира Олександровича Молодцова (у підпіллі - Бадаєва).
Капітан Держбезпеки СРСР В.О.Молодцов (Бадаєв)
Вхід до музею «Партизанська слава»
Підземна частина експозиції включає такі атрибути партизанського життя: кухню, гуртожиток для чоловіків та окремо для жінок, навчальний тир, штабну кімнату, лазню, шпиталь для поранених бійців.
Пічка з усіма кухонно-спартанськими атрибутами
Мисник
Хлібопічка
Мукомельний пристрій
У чоловічому гуртожитку
Жіночий гуртожиток
Жіночий, та в принципі і чоловічий гуртожитки являють собою підвальне приміщення з мурованою долівкою в задній частині печери.
Один з атрибутів ванної кімнати
Кімната для прання і просушування білизни
Доречно наголосити, що партизанам дошкуляла постійна сирість і холод (+9 - +14 градусів по Цельсію, вологість до 90%). А за специфічним запахом цвілі, вороги безпрограшно дізнавалися, що перед ними підпільники-катакомбісти. Тому партизанам постійно доводилося сушити одяг, а патрони і зброю, аби вони не відсиріли, зберігати у себе на шиї чи біля грудей.
Стелла у одному з тунелів
Клятва партизана
Штабна кімната
Рація
Кімната червоного командира
Тир
Кімната для навчання (школа)
Бадаєвці у складі 69 чоловік (з них 5 жінок) діяли двома групами. Перша група партизан базувалась безпосередньо в катакомбах, інші члени організації знаходилися на конспіративних квартирах в Одесі. За час своєї діяльності загін здійснив низку диверсій на залізниці, знищив велику кількість ворожих солдатів і офіцерів.
Оглянувши штучні підземні коридори ми по східцях піднялися до наземної частини оглядової експозиції, яка складається з власне, меморіальної зали, величезного багатометрового пам’ятника «Народні месники» (1975 р.), а також стели Пам’яті.
Експозиційна зала наземної частини музею
Наземна споруда музейного приміщення
У меморіальній залі, в яку ми піднялися прямо з катакомб, на стендах експонується інформація про походження одеських каменоломень та про славнозвісний загін Молодцова-Бадаєва. Поряд з меморіальною залою встановлено скульптурну композицію «Народні месники», яка відображає групу партизан, які вийшли з катакомб на виконання бойового завдання.
Пам’ятник «Народні месники», встановлений над катакомбами
Стелла пам’яті
Особисто для себе я склала уявлення про одеські лабіринти та вияснила, що іншим разом потрібно здійснити мандрівку «дикими катакомбами». А щоб цікавіше було таким туристам як я, існує легенда, за якою один з одеських капітанів, йдучи в плавання заховав до кращих часів у підземних лабіринтах макет золотого корабля. Доречі, його так ніхто поки що не знайшов.
| 
