Дергач Василь Олексійович (справжнє прізвище – Дергачов), народився 31 жовтня 1927року в с. Олександрівка-2 Старобишівського району Донецької області.
 Закінчив Харківський політехнічний інститут та Всесоюзний заочний енергетичний інститут. Та духовною столицею для нього стає Шевченків край, а точніше, місто Ватутіне на Черкащині. Тут три десятки літ очолював місцеву теплоелектроцентраль. Інженер за фахом, поет за покликанням. Вірші В. Дергача друкувалися у Звенигородській районній газеті «Шевченків край», в обласній та республіканській періодиці, в альманасі «Вітрила», «Поезія», журналах «Прапор», «Жовтень», «Україна», «Ранок». 1972 року вийшла з друку перша збірка його поезій «Мелодії рідних доріг», 1980 - «Житнє поле», "Материк вічності", "Шлях до храму", "На розп'ятті", "Засвітки", "Лелеки над Голгофою", "У буреломах", краєзнавча книжка "Ватутіне", романи "В грозу", "Післягроззя", "На бистрині", "Паром приречених", "В штормах відродження", "Тепло і холод", збірки оповідань "З перебитим крилом", двотомника "Святе і грішне" (том 1-й "Поезії"), "Поеми. Драматичні твори" (том 2-й). |