Черкаська область |
- Звенигородський р-н
- Золотоніський р-н
- Жашківський р-н
- Кам'янський р-н
- Канівський р-н
- Катеринопільський
- Корсунь-Шевченківський
- Лисянський р-н
- Маньківський р-н
- Смілянський р-н
- Тальнівський р-н
- Уманський р-н
- Христинівський р-н
- Чигиринський р-н
- Шполянський р-н
- Черкаський р-н
|
Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
Показано 16-30 з 57 повідомлень
42.
Анатолий
(26.05.2011 14:07)
0
Уважаемые краеведы,помогите найти историю села Красный Кут(с Березино) черкасской области,жашковского района.Буду очень вам благодарен.
|
40.
Irina
[IpiHa]
(04.04.2011 15:56)
0
Якщо можна, то про "Софіївку". Ми якраз зараз проходимо історичні пам'ятки рідного краю. Живемо ми в Умані. Ясно, що обминути "Софіївку" не можемо. Дякую за порозуміння і допомогу.
Відповідь: Іра! Фільм про Софієвку не мій, а телекомпанії ГЛАС, про що свідчить логотип на відеоролику. Я переслала Вам його поштою. Якщо не вдасться відкрити, рекомендую спробувати скачати безпосередньо через сайт вищезгаданої телекомпанії за адресою: http://www.glas.org.ua/projects/zodchestvo/sofievka.html
|
39.
Ірина
(03.04.2011 17:23)
0
Добрий день! Працюю вчителем. Як можна отримати ваш фільм для перегляду з учнями?
Відповідь: Іра! Уточніть, який фільм Ви з учнями хочете переглядати?
|
38.
Тетяна Бондаренко
[admin]
(18.02.2011 18:37)
0
Шановний Влад! Третя гора у Сахнівці називається Крутий шпиль (http://kraeznavstvo.at.ua/index/sakhnivka/0-31). Ви, певно, неуважно прочитали статтю. А от з координатами та межами цих гір визначитися дуже важко. Навіть місцеві жителі не особливо знають яка з гір як зветься. Хоч трохи розібратися з їхніми назвами і розташуванням допомогла книга О.А.Захаренка "Школа над Россю"(http://kraeznavstvo.at.ua/index/literaturni_dzherela_2_storinka/0-33). Та й то я не впевнена, що правильно їх описала і назвала. Тому не ображайтесь, не хочу вводити в оману користувачів Вікімапії. А щодо запрошення дуже вдячна!
|
37.
Влад
(18.02.2011 12:29)
0
Якщо Вам не до снаги реєструватися на викімапії та вчитися "вимальвувати" контури вищезазначених гір, то хоча визначте їх точні верхівки позначивши відповідним посиланням скопійованим з адресної стрічки браузера: наприклад: розташувавши на сайті http://wikimapia.org центральний хрест точно по центру об'єкту "Городище "Гора Дівиця" IX - XIII століття с. Сахнівка" - в адресній стрічці я отримав наступне значення: http://wikimapia.org/#lat=49.5466535&lon=31.435039&z=16&l=1&m=b але ж цей центр городища дуже неточний (як і його квадратні межі). То теж саме хотілося б знати саме про найвищі точки описаних Вами гір. Ще раз дякую за оповідь і, при нагоді, завітайте до нас на польоти на Кругле городище с.Ходосіївка, коли буде східний вітер!
|
36.
Влад
(18.02.2011 12:27)
0
(Викимапия это редактируемая многопользовательская интерактивная карта. Её целью является создание и наполнение полезным содержимым бесплатной, полной, многоязычной и постоянно обновляемой карты всего мира. Идея Викимапии заключается в том, чтобы люди постоянно получали подробную информацию о каждом объекте на Земле.) подробиці тут: http://wikimapia.org/special_pages/guidelines/ Ви вже зрозуміли, що ми високими горами цікавимося не заради золота та срібла предків, а заради польотів. То хотілося б знати напевне координати та межі цих самих таємничих гір Пастушка та Дівоча, хоча дослідники з історико-екскурсійного клубу "Родень" називають їх "Три гори. Три сестри". То що це за третя гора і її назва досі є таємницею.
|
35.
Влад
(18.02.2011 12:26)
0
Дуже дякуємо за змістовну оповідь (частину з якої я використав для нашої освіти щодо "пошуків української Шамбали" на нашому парапланерному сайті: http://paragliding.in.ua/index.php?option=com_smf&Itemid=21&topic=6273.0) про подорож до с.Сахновка, а також особлива подяка за фото і легенду про місцеві гори. Та для більш наглядного сприйняття можна використати Ваші фото і неординарні коментарі-дослідження за для позначення цих самих гір на наочній карті Землі, зокрема України, на всесвітньому ресурсі http://wikimapia.org , бо без Ваших краєзнавчих досліджень самі можете побачити тут: http://wikimapia.org/#lat=49.5439246&lon=31.4367771&z=14&l=1&m=b, що існують неточності в контурах визначення об'єктів, а також великі білі плями для людей, що цікавляться різними аспектами свого краю і незвичними місцевостями.
|
34.
Тетяна Бондаренко
[admin]
(26.01.2011 10:05)
0
Юрій! Можливо, безпосередньо зв"яжіться з автором «Історії Шполянського краю» В.В. Шевчуком, який викладає історію і правознавство в Шполянській середній школі №1. А мені, власне, книгу подарували.
|
33.
Юрій
(25.01.2011 18:56)
0
А де можна купити Історію Шполянського краю В. Шевчука? Я з Києва
|
32.
Тетяна Бондаренко
[admin]
(12.01.2011 09:29)
0
Дякую за ресурс! Але повірте, офіційні провладні портали не мають тієї душевності, простоти і емоційності як особисті, персональні сайти. Інформація на владних сайтах як правило офіційна, суха, конкретна, без будь-якого наявного відношення до об"єкта, що вивчається. Як правило, на таких сайтах, попри їхню народність і краєзнавчість, пропагуються ідеологія та погляди влади. Та й наповнюваність здійснюється не від власного бажання розробника, а згідно постанови, указу чи розпорядження.
|
31.
Володимир
[iskrina]
(11.01.2011 22:52)
0
|
30.
Тетяна Бондаренко
[admin]
(03.01.2011 11:47)
0
Володимир! Не ображайтеся, але про Лебедин, зрештою, як і про всі інші села, я пишу в ознайомлювальних цілях і не вдаюся в подробиці. Хоча, зізнаюся, саме ці "подробиці" мене найбільше цікавлять. Власну макроісторію мають писати самі лебедяни, це право кожної людини, кожного села, селища і міста. Одні хочуть поділитися власною історією, інші за сімома замками тримають свою правду. Дякую, що відвідали мій сайт і залишили доречний коментар. Можливо, в одній зі своїх мандрівок я більш детальніше вивчу питання боротьби місцевих жителів з фашистами, врахувавши Ваші зауваження і побажання.
|
29.
Терещенко Володимир
(02.01.2011 19:46)
0
Давайте будемо більш об'єктивними в описі історичних подій. На сторінці про Лебедин є дуже багато інформації, яка мені раніше була невідома, але є і прогалини. Так не згадується чисельність жителів Лебедина до війні – а їх було за різними джерелами від 16 до 18 тисяч! І що тепер 4,5 тисячі ? Я вважаю що Лебедин – село яке повинне мати зовсім іншу долю. Щиро вдячний тому, хто прочитає до кінця.
|
28.
Терещенко Володимир
(02.01.2011 19:46)
0
Просто люди які щось робили для загальної Перемоги над фашистами не ховалися ні при німцях, ні при поверненні Червоної Армії, а саме через те змушені були піти на фронт "до першої" крові. Для багатьох із них перша кров стала останньою. А молотарки трощили і від коменданта (німецького) людей спасали не люди Осовського (вибачте), а зовсім інші люди, серед яких був і мій дід - Терещенко Степан Данилович. Він не повернувся з війни, але його дуже добре знали лебединці. Тільки що мало їх залишилося. А сам він не повернувся і не розповів як воно все було. Я знаю про ці події від інших людей.
|
|
|