Сумбурний жашківський край. Розповідь третя. Жашків музично-мистецький - 29 Квітня 2011 - Педагогічне краєзнавство

Педагогічне
краєзнавство

Меню сайта
Черкаська область
Інші області
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2011 » Квітень » 29 » Сумбурний жашківський край. Розповідь третя. Жашків музично-мистецький
Сумбурний жашківський край. Розповідь третя. Жашків музично-мистецький
22:28
Після усіх пережитих колізій ми все таки вирішили не зупинятись на дослідженні міста Жашків. Поблукавши біля зачиненого у неділю (та ще й на Паску!) місцевого історичного музею, було досягнуто згоди відвідати хоча б музей гармоніки.


Жашківський історичний музей

Адресу мистецького осередку ще зранку я віднайшла у мережі. Вона виявилась трохи дивною і наштовхувала на роздуми про те, що музей знаходиться безпосередньо у когось вдома. Потрібний двір трапився майже відразу, навіть не довелося довго кружляти вибитими жашківськими дорогами. Люб’язні хлопчаки, які гралися неподалік, підказали де потрібно знайти відповідну квартиру, та без вагань сповістили нам код під’їзду.

Інтер’єр, здавалося б, стандартної п’ятиповерхівки приємно вразив своєю неординарністю. Такого ми не очікували. У під’їзді чисто і світло, поклеєні шпалери, на площадці між поверхами висять пристойні сучасні тюлі. Стіни розфарбовані у теплі, чисті кольори.



На наш дзвінок, двері квартири відчинила мила жіночка років сорока, яка, з’ясувавши причину візиту, покликала свого чоловіка – директора унікального музею. Іван Іванович попросив зачекати, і через кілька хвилин переодягнений, надуханий і якось, по особливому, торжественний згодився показати нам свої творчо-пошукові захоплення.



Відкриття єдиної в Україні музейної кімнати, присвяченої музикальному інструменту – гармоніці, відбулося у 2006 році. Приміщення (при дитячій музичній школі) для такого починання було відведено не випадково, адже музичний інструмент повинен бути там, де його найбільше розуміють і цінують.


Іван Іванович Сухий – керуючий музейною кімнатою

Скажу чесно, я, як людина далека від музики, не зразу второпала, що гармонь – то не баян. І що це, хоч і близькі, але зовсім різні музичні інструменти!

З’ясувавши, що гармонь – це, фактично, – гармошка, асоціації у моїй свідомості збурювали масу емоцій. У свій час, досліджуючи національне, ментальне, народне, притаманне нашому етносу кобзарництво і лірництво, а також гортаючи трагічні та терпкі сторінки нищення більшовицькою владою співочого цвіту мого народу, я як, патріотично налаштована особистість, справедливо мала б обуритися проти такого засланця як гармошка. Та пустота завжди має бути заповнена. Українці прийняли чужинця, навчилися з ним обходитись, почали створювати для нього різні музичні композиції, не забули, і навіть полюбили. А щоб гармоніка органічно вписувалася у музичну культуру українців, Іван Іванович зі своїми учнями, виробивши свій стиль та манеру гри, наповнює звуки музичного інструмента цікавим ментальним колоритом. І від того, повірте, українська музична культура лише виграє!


Зарубіжні гармоністи

Наразі фонди музейної кімнати налічують близько 1000 експонатів: музичні інструменти, предмети і фотографії, афіші, учбові посібники, відеокасети і диски, пов’язані з побутуванням гармоніки в Україні та за її межами. Безпосередньо гармонік у музеї – 154. І кожна має свою долю, свій шлях до серця слухача. Найстарішим музичним інструментом є гармоніка Петра Невського, 1890р.


Найстаріша гармоніка Петра Невського, 1890р.

Експозиція музею представлена також фронтовими гармоніками. Так, зважаючи на популярність цього музичного інструменту та задля підняття бойового духу, на початку війни влітку 1941 року, згідно директиви №220 Наркома оборони СРСР, в діючу армію було надіслано 12000 гармошок, а восени цього ж року на фронт відправлено уже 60000 екземплярів. Гармошка для радянських бійців – це, насамперед, пам'ять про війну.


Фронтова гармонь


Музичний інструмент з сірників жашківського школяра Богдана Синчукова


Родинне захоплення гармошкою. Батько навчив грати на музичному інструменті своїх трьох синів


Подарунок професора Київської консерваторії Володимира Бесфамільнова - набір з 20 міні-гармошок, яким уже по 80 років.

В музейній кімнаті знаходяться гармоніки відремонтовані або безпосередньо виготовлені власноруч І.І. Сухим. Це чобіт-гармонь, гармонь-люлька, хроматична гармонь, міні-гармонь Оксанка, гармонь-бджілка Леся (названі на честь двох дочок Івана Івановича).


Іван Іванович демонструє гру неординарного музичного інструменту

Учитель та його учні проводять велику пошукову роботу з дослідження, вивчення та пропагування прихильності до гармоніки. Постійно поповнюються матеріалом картотеки: «Вони починали з гармоні», «Гармонь у їхньому житті», «Що ми знаємо про гармонь», «Зразковий дитячий ансамбль гармоністів», «Жашківські гармоністи», «Різне про гармонь», «Вірші про гармонь», «Відомості про гармонь», «Публікації про гармонь», «Шевченко і гармоніка», «Жашківська гармонь звучала…».


Картотеки про гармонь

А найбільше дивує те, що увесь цей матеріал, усі зібрані у кімнаті музичні раритети доступні для кожного відвідувача. Іван Іванович, як справжній артист, завершував свою розповідь про музейну кімнату ефектним концертним виступом. Ми не залишились осторонь прилучення до музичного мистецтва і Галинка, яка у свій час відмучила у музичній школі шість довгих років, фальшиво зіграла кілька пісень на баяні. Ми акомпанували на підручних інструментах, а гармонна аура розносилась по пустій музичній школі.

P.S. Щоб не турбувати людину вдома – телефон Івана Івановича: 0956143708.

Переглядів: 2572 | Додав: admin | Теги: гармоніка, гармоніст, гармошка, гармонь, Жашків, жашківський музей гармоніки | Рейтинг: 4.0/5 |
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Календар
«  Квітень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Архів записів

Copyright Бондаренко Тетяна © 2017
Сайт управляється системою uCoz