Педагогічне
краєзнавство

Меню сайта
Черкаська область
Інші області
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
«Малоруссъ очень любознателенъ, любопытство развито въ немъ сильно». Ця фраза точно про добрян. Зазвичай, коли досліджую певну місцевість, маю на меті побільше дізнатися про неї, а якщо й запитую місцевих жителів про щось, то запитання лунають від мене.

У селі Добра Маньківського району все було навпаки.

Село розташоване по праву сторону автотраси Київ-Одеса. З’їхавши з магістралі, ми, за вказівником, рушили у вказаному напрямку (усього 4 км).


Добра, осінь 2012р.
По дорозі можна запримітити кілька курганів, які по-варварськи розорюються селянами. Антонович виявив на цих землях аж чотирнадцять таких насипів. До села приєднаний хутір Красноставка, який теж має свої власні чотири кургани, а у 1940 році тут виявлено ще й сліди поселення трипільської культури. У 1961 році в урочищі Байдовий Яр, що розташований між селами Добра і Красноставка було знайдено кам’яну фігуру і молоток-сокиру. Де вони зараз ніхто не знає. Серед місцевих пам’яток слід згадати, таку собі, міні залізодобувну майстерню черняхівської культури, де плавили залізо [Священко З.В. Іст. Уманщини].


Один з курганів у напрямку села від траси Київ-Одеса 

Початок села розпочинається місцевим цвинтарем. На його території одиноко і гордо стоїть посеред давно забутих і вирівняних з часом могил, кам’яний хрест. Некрополіст з мене ніякий, тому датувати цю надмогильну споруду мені не вдається. Появу таких хрестів традиційно пов’язують з козаками і я не здивуюся, якщо більшість добрян будуть вважати себе нащадками славетного роду.


Кам’яний хрест

Теоретично вони можуть бути праві, оскільки дорогущі кам’яні хрести на території України поширилися у XVІI-XIX ст. Село стає відомим теж з 17 століття. Дерев’яний храм Богородиці у Добрій закладено у 1725 році, а Покровська Красноставська дерев’яна церква з кам’яною дзвіницею у 1773р. (за Похилевичем). Село фігурує у списку за 1795 рік, як власність родини Потоцьких, у якому проживало 522 чоловіки і 487 жінок. Тут було 154 будинки.

Найбільш відома у цих краях легенда поєднує між собою сусідні з Доброю села Подібну та Помийники. У Добрій вода була найкращою, у Подібній – подібною, а у Помийниках – самі розумієте. У свій час радянські партійні діячі не витримали такого неподобства, і щоб вода стала доброю перейменували село на Вікторівку.

Є у селі місцева пам’ятка архітектури. Побудований у стилі пізнього класицизму цегляний поміщицький одноповерховий садибний будиночок. Належав Флоріану Рожицькому.


Вигляд з в’їзної брами

Як дісталася с.Добра та Красноставка цьому пану можна лише здогадуватися. Коли у 1833 р. розпочалася люстрація уманських володінь графа Олександра Потоцького, у складі Уманської ліквідаційної комісії був і повітовий предводитель дворянства – Флоріан Рожицький. Ймовірно, він і викупив фільварок за 43857 крб. сріблом.


Торцевий фасад

Ф.Рожицький не шкодуючи коштів переобладнав будинок на власний розсуд, зніс трьохметрові мури та розбив тут шикарний сад.


Відкрита тераса зі сходами в парк

За радянських часів палац був клубом, а потім школою. Коли у 1975 році побували нове приміщення для учнів, панський маєток став пусткою. Була спроба його відновити, та марно, це ж пам’ятка архітектури, і безпорадний іноземець, який орендує поля в селі, так і не зміг привести його до ладу.


Залишки парку

Про школу. У 1870 році було відкрито церковнопарафіяльну школу, в якій навчалося більше 90 учнів. У 1918 році її перетворено у початкову школу, у 1920 році – у трудову шестирічну (директор школи – Солоха [ім'я не збереглося]), у 1923 році – у семирічну, у 1953 році – у середню. У 1955 році відбувся перший випуск середньої школи. У 1975 році побудовано нове приміщення 1994 н.р. – 135 осіб. 3 2006 року директор школи – М.Д. Зайчик. Нині у школі навчається 128 учнів (11 класів), працює 21 учитель [Школи Черкащини: у вимірі часу].


Гнітючий вигляд. Правильний ракурс вибрати важко 

Поблизу шкільної будівлі у 1968 році встановили обеліск Слави односельцям, які полягли в боях за Батьківщину.


Обеліск Слави

Є у селі ще один монумент на могилі воїнів, що загинули в запеклому бою, відвойовуючи село. Його встановили у 1952р. 


Братська могила

Кілька слів про церкву. Коли ми заїхали у село, то вперлися у садовий будиночок Флоріана Рожицького. Далі село ніби розділилося на дві довгих вулиці. На околицях лівої сторони села кипіла робота. Будують щось грандіозне. Будівельники із Закарпаття – то партизани. Не призналися. Думаю, буде храм.



На околицях правої сторони села розміщується ще одна церква. Місцева тітонька замість відповіді якого патріархату почала довго розпитувати з якою метою, чому і де буде про це написано. Якого патріархату так і не випитала.


Заготконтора?

Порадував місцевий колорит. Не все так сіро у Доброму осінньому селі!


Морська ностальгія

Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів

Copyright Бондаренко Тетяна © 2024
Сайт управляється системою uCoz