Педагогічне
краєзнавство

Меню сайта
Черкаська область
Інші області
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2010 » Січень » 18 » Кобзарі Черкаського краю
Кобзарі Черкаського краю
23:44
Пісні, думи, балади посідають чільне місце у музичній культурі, а їх носії – кобзарі, лірники, бандуристи споконвіку були хранителями історичної пам’яті народу, плекали у співвітчизниках почуття національної гідності й любові до України.



Серед кобзарів Черкащини найбільш відомі: Василь Варченко, Прокіп Скряга з Остапова та Михайло, Сокового зять, з Шаржиполя, які підтримували бойовий дух гайдамаків нашого краю своїми патріотичними піснями під акомпанемент бандури. Народних співців знищили за те, що вони «гайдамакам на бандурах грали» [Коденская книга и три бандуриста // Киевская старина. – 1882. - № 4. – С. 161 – 166].
Найбільше історичних свідчень вдалося відшукати про Василя Варченка, бандуриста із Звенигородки, який був активним учасником бойових дій Коліївщини та походів у складі загону повстанців під керівництвом Ремези. Василь Варченко перейшов із Звенигородки в Козацьку Долину (село Козацьке), звідки пішов із ватажком Ремезою і ходив у Водяники, Кобиляки і т.д. Бандурист, разом із загонами Максима Залізняка брав участь у облозі Умані, де зібралось понад 2000 повстанців і остаточно було розгромлено всю шляхту, католицьких та греко-католицьких священиків, орендарів-євреїв, які тікали до Умані протягом всього повстання. Стратили легендарного Звенигородського бандуриста у 1770 році в місті Кодня (нині Житомирська обл.) за вироком шляхетського суду [Краєзнавчий альманах «Спадщина. На перехресті століть», 2009р.].

Бандурист Василь Варченко. Художник Михайло Іванченко. Фото з альманаха
На багатолюдних ярмарках нашого краю співали й легендарні українські бандуристи кінця XIХ ст. – Остап Вересай, Михайло Кравченко, Федір Кушнерик, Іван Жовнянський.

Г.Севрук. Козак Мамай, 1990р. Кераміка

Тернистий шлях судився українській пісні і народним піснярам. Так, уродженець села Ярове на Чигиринщині Семен Петрович Гнилоквас під час німецької окупації арештований фашистами, а у 1948 – радянськими каральними органами засуджений до 10 років ув'язнення у Мордовських таборах.
Тридцяті роки виявилися для українського кобзарництва та лірництва особливо трагічними. Поблизу Харкова, більшовицькою владою нещадно знищено близько 300 сліпих і немічних виконавців народної музики.
Серед співців, які зазнали переслідувань з боку сталінського тоталітарного режиму є і наші земляки – Метельський (ім’я невідоме) та Лісовий (Папуда) Іван із села Цибулева Монастирищенського району [Українська культура, 1992 р., № 6].


Перший сільський аматорський хор з місцевим бандуристом. Організатор хору вчителька Олександра Назаренко. Село Коврай, Золотоніський р-н, Черкаська обл. Фото 1920 року

Творча діяльність сучасного кобзарського руху здійснюється під егідою Всеукраїнської спілки кобзарів, головним завданням якої є пропаганда цього мистецтва, систематизування та зберігання кобзарської спадщини.
Один з наших земляків, член Національної спілки кобзарів України, відроджує кобзарське мистецтво на Драбівщині. Колишній учитель іспанської та англійської мов, а нині пенсіонер з села Великий Хутір, Коваль Михайло Дмитрович виконує на старосвітській бандурі балади, думи, обрядові, побутові, історичні та ліричні музичні твори. Одна з його пісень була відібрана, щоб представляти Україну на євродиску "World Music 2003”.

 Сучасний провісник народного інструменту – Лютий Василь (Живосил) Іванович теж наш земляк, народився у м.Звенигородка Черкаської області. Талановитий бард, поет грає не лише на бандурі, а й на гітарі, фортепіано, акордеоні, сопілках, барабанах, колісній лірі, кобзі, цимбалах, дуді, тощо. Більшість пісень Василя – народні, але є й власні, з сучасним акомпанементом. Органічне поєднання бандури та електронного аранжування з елементами року у виконанні автора змушує завмирати серця людей різних суспільних поглядів, - як учасників мітингів, так і православних парафіян.

Глибоке, неперервне звучання ліри можна почути і у виконанні Олександра Власюка (у народі - Сашка Лірника). Казки та химерні оповіді під «ліричний» супровід уманчанина залюбки слухають і діти і дорослі.
Переглядів: 3875 | Додав: admin | Теги: бандура, кобзарська спадщина, кобза, кобзарі, ліра | Рейтинг: 5.0/2 |
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Календар
«  Січень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів

Copyright Бондаренко Тетяна © 2017
Сайт управляється системою uCoz