Літературно-меморіальний будинок-музей І.С.Нечуя-Левицького, що знаходиться у селищі Стеблів Корсунського району Черкаської області відкрито у 1968р.
Він налічує п’ять кімнат: І зал – побут, родинний уклад сім’ї Левицьких, речі побутового вжитку, настінний годинник, фотографії, картини, книги, сімейний альбом; ІІ, ІІІ зал – дитячі та юнацькі роки, початок педагогічної діяльності письменника; ІV – робочий кабінет київської квартири; V – вшанування пам’яті І.Нечуя-Левицького.
Побутові речі сім’ї Левицьких
У ІV залі знаходиться цікавий експонат, кабінетний рояль фірми «Беккер», подарунок жінці, якій симпатизував Іван Левицький. Та їм не судилося бути разом. Чи то письменник був сором’язливий, чи надто вірив у забобони про те, що куми не повинні родатися, та Надія Іванівна Сольська так і не стала Левицькою.
Кабінетний рояль
Відвідавши музей, про Нечуя Левицького у мене склалося двояке враження. В першу чергу, геній письменника незаперечний. Він – неперевершений майстер яскравих описів рідної природи, рідного краю, палкий прихильник своєї Батьківщини. З іншого боку, родинного щастя не мав, помер, забутий усіма в Дігтярівській богадільні на Лук’янівці у м.Києві.
Фундатором меморіального комплексу, палким прихильником Івана Нечуя-Левицького є директор музею, відомий краєзнавець і науковець – Сергій Хаврусь. Якщо екскурсоводом буде він, вважайте, вам пощастило. Ця людина дуже любить свою справу, багато знає про Нечуя та про Стеблів.
До меморіального комплексу причисляють скелю Нечуя Левицького, Адама Міцкевича, скелю «Бурлачка», «Сфінкс», які височать над плесом Росі, впорядковані могили батька і діда письменника – священників Стефана і Симеона Левицьких. Поряд з музеєм встановлено бронзовий бюст письменнику, а неподалік – пам'ятник Нимидорі – героїні повісті «Микола Джеря».
Нимидора проти сонця
Доречі, Левицький розкрив сімейний уклад Кайдашів згідно прототипам, які проживали у Стеблеві, на Заросянськму кутку, навіть не перейменувавши художніх персонажів. Через це, сім’я Кайдашів навіть мала намір позиватися з відомим письменником. Левицький навіть трохи переробив повість, написав, що Кайдаші були з Семигорів. Та, зрозумівши, що Іван Семенович увіковічнив їхні прізвища у віках, не стали оформляти позов. Нащадки описаних Кайдашів ще й досі безкорисливо допомагають музею, піклуються про збереження пам’яті відомого письменника.
На території меморіального комплексу
Музей ПРАЦЮЄ щоденно з 9.30-16.30. Обідня перерва з 13.00 до 14.00. НЕ ПРАЦЮЄ 1 та 7 січня, 8 березня, у дні Пасхи та Трійці, 1 травня.
Криниця біля музею
|
