Педагогічне
краєзнавство

Меню сайта
Черкаська область
Інші області
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Катеринопіль – районний центр Катеринопільського району Черкаської області, центр селищної ради. Розташоване у долині річки Гнилий Тікич за 124км від обласного центру – міста Черкаси та за 7км від залізничної станції Звенигородка. Населення – 6092 чоловік.
Похиленим вказівником нас вітає селище міського типу Катеринопіль
У пошуках краєзнавчого музею натрапили на місцевий будинок культури у стилі радянського будівництва, по-сучасному обшитий пластиковою вагонкою.
Будинок культури
Місцеві жителі пояснили, що музей уже давно перенесли до міського відділу культури і розказали як туди проїхати.
Міст через річку
Маленьке провінційне містечко вміщує у собі безліч краси та історії, створюючи неповторне враження. Осінній вітерець позолотив дерева, проте перші подихи вересня не потривожили квітів у центральній частині міста.
Центральна частина міста
Червоними кольорами майорить місцева пожежна частина, яка гармонійно вписалася у інтер’єр архітектури міста.
Пожежна частина
У кожному місті, селищі чи селі є вулиця Леніна. Проспект епохи розвинутого комунізму, центральна вулиця імені вождя пролетаріату є і у Катеринополі. Тут знаходяться усі адміністративні організації, більшість магазинів, культурні заклади селища та основні освітні установи. Катеринопільський ліцей (загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів) має економіко-математичне спрямування. Девіз ліцею - «Від творчого учителя до творчого учня через особистісно-орієнтоване навчання і виховання».
Катеринопільський ліцей
У двохповерховому приміщенні по вул. Леніна, 46 розміщується центральна районна бібліотека, відділ культури та краєзнавчий музей.
Краєзнавчий музей
У стінах музею ведеться значна дослідницька, збиральницька діяльність, популяризація знань про Катеринопіль та його мешканців. Експозиції краєзнавчого музею висвітлюють такі періоди:
- архітектурні знахідки доби кам’яного віку, доби бронзи, трипілля;
- козацькі поселення, зброя, посуд, чумацтво, народні ремесла ХІХ-ХХст.;
- доба соціалізму, перехід до колективної власності, голодомор, період Великої Вітчизняної Війни, післявоєнний період;
- уславлені земляки Катеринополя;
- експозиції про освіту, культуру, спорт;
- місто-побратим – станиця Кальниболотська Краснодарського краю Російської Федерації.
Екскурсовод Приймак Тамара Василівна змістовно, цікаво та безкоштовно проведе екскурсію у робочі дні тижня.
Як розповіла провідний спеціаліст краєзнавчого музею, на території Катеринопільщини виявлено залишки поселень кам’яного віку, доби бронзи, трипілля, козацькі поселення. Біля села Кайтанівка Катеринопільського району чорні археологи відкопали святилище жертовного бика Тура. Образ бика (вола, тура) виступав втіленням культу плодючості, родючості у Трипільській культурі.
Як розповідає екскурсовод, «мисливці за скарбами» викопали лише голову древнього бика, інша частина тіла провалилася у шахту. Археологи, які оглядали древнє поховання цінності тварини без голови не вбачають. Мої спроби відшукати інформацію про турів у Інтернеті ознаменувались цікавою знахідкою анонімного допису користувача: «продам Голову (череп) первісного бика-тура з рогами, задовільний стан. 0956280972» (
http://www.zhovta.ua/read/ogol/id/2345146). Ціла детективна історія! Можливо це і є голова Кайтанівського бика?
За старовинним переказом поселення Катеринопіль виникло на місці, де люди, що тікали від татарського поневолення знайшли дерев’яну церкву, зарослу мохом, плющем і папороттю. А назву «Калниболото» хутір одержав від річки Калниболотка, що впадає у Гнилий Тікач. Калниболото (з татарського) – болото диких кіз.
Проте, як стверджують козацькі літописи, передував містечку Калниболото хутір Небирибіс, який існував у ХVст. Втікаючи від панського гніту, селяни часто змінювали свої імена, прізвища, залишаючи нажиті місця збільшували чисельність стихійних поселень. Заснував хутір – козак Калниболотко, який згодом домігся для нього Магдебурзького привілею та одночасно перейменував назву поселення у свою честь. Річечка, що впадає у річку Гнилий Тікич, ще й досі зберігає стару назву – Калниболото.
За часів визвольної війни українського народу 1648-1654 років Калниболото - сотенне містечко Корсунського полку. На той час у містечку проживали 317 козаків і 62 міщанини.
Козацьке поселення Калниболото (ХVІ-ХVІІ ст.)

Розвиток ремесла й торгівлі, видобуток бурого вугілля сприяли зростанню населення Катеринополя. У 1864 році тут уже мешкало 4487 чоловік.
1869 року у Катериноополі відкрито однокласну парафіяльну школу, у якій навчалося 80 учнів на чоловічому відділенні і 22 – на жіночому.
У Черкаському державному архіві зберігається список шкіл, які утримувалися за рахунок "бувших державних селян". Серед небагатьох на той час згадується і Катеринопільське однокласне училище Звенигородського повіту. Так, станом на 1888 рік оплата праці була такою: законоучителю - 90 руб., учителю - 320 руб., сторожу - 30 руб.; на класные принадлежности надлежало выделить - 5 руб., книги, учебные пособия - 6 руб., отопление - 60 руб., освещение - 10 руб. [ДАЧО. – Ф. № 909. – Оп. 1. – Спр. № 2. - Арк.57-59].
1905/06 навчального року школа стає двокласною, де три вчителі вчили 95 хлопців і 35 дівчат. Наступного року при ній організовано бібліотеку, яка налічувала 752 книги та журнали. 1911 року почало працювати чотирикласне училище на 180 місць для навчання дітей з 20 населених пунктів.
У 19З4 році уже на той час семирічну школу реорганізовано в середню, а наступного року початкову – в неповну середню. 57 вчителів навчали 1032 учнів.

У роки Великої вітчизняної війни Катеринопіль був окупований гітлерівцями 29 липня 1941. Почалися чорні дні фашистської окупації, дні катувань і насильства над мирним населенням. Німці пограбували і знищили машинно-тракторну станцію, зруйнували виробничу базу колективних господарств, спалили всі адміністративні будинки, багато житлових будинків. 6 вересня було розстріляно 30 жителів селища. Серед них – голову селищної Ради М.С. Пономаренка, голову колгоспу О.М. Морозюка [Черкаський обл. держ. арх. – Ф. 825, оп. 1, спр. 2, арк. 2].

Валянки з очерету, які плели окуповані жителі Катеринополя німецьким загарбникам

До 8 березня радянські воїни визволили місто від німецько-фашистських загарбників і вже 9 квітня 1944 року 525 дітей знову сіли за шкільні парти.


Чорнильниця –шкільний атрибут років Радянської влади
Важким було навчання у повоєнні роки. Замість парт слугували примітивні столи та лавки, замість зошитів – газети, журнали, використані папери. 

Аспідна дошка
Пізніше у школярів з'явилися маленькі аспідні (покриті чорним шаром сланцю - аспіда) дошки у дерев'яній рамці. Букви на них виводили грифельним олівцем, тому, у побуті аспідні дошки частіше називали грифельними.
Тільки з середини 50 – х рр. з’являються методичні посібники, наочність, підручники та зошити.
Прописи 1969 року та для порівняння – прописи сучасних першокласників
 
У 60-70- х рр. покращується матеріальне становище радянських учителів. Збільшується заробітна плата, школа забезпечується необхідною наочністю, таблицями, картами, навчальними посібниками.

Учителі Радянського періоду, 1967 рік
Містечко Катеринопіль вражає своєю охайністю, впорядкованістю та злетом творчої думки місцевих громадян. Міні-музей створено на базі місцевої авторемонтної майстерні.
Бренди Радянського Союзу ще здатні приносити прибутки якщо не їхнім безпосереднім власникам, то просто власникам ремонтних майстерень.
Запорожець?
У місцевого населення техніка у пошані
Який радянський юнак не мріяв про такий мотоцикл? Швидкість і дизайн цієї техніки обговорювалась усім чоловічим населенням Катеринополя.
Техніка світового рівня - мотоцикл із коляскою.
Дорога з Катеринополя у селище Єрки
Омріяна машина або транспорт для польових робіт
«Зелений туризм», що швидко поширюється Україною не оминає й Катеринопільщину. Гончаренко Василь Васильович щиро зустрічає гостей у своїй садибі по вул. Ходюка 31, тел. 2-33-90. Будинок складається з чотирьох кімнат, є ванна, душ, туалет в будинку, телевізор, телефон, місце паркування авто, можливість користуватися кухнею. Господар займається у вільний час бджолярством, художник. Є у селищі готель «Надія» по вул. Леніна, 46; бар «Колиба» по вулиці Черкаській та ресторан «Орфей».
Відомі люди Катеринополя:
1. Снігур Галина Павлівна, яка розвиває та популяризує традиційне народне мистецтво художнього розпису.
Розпис Снігур Галини Павлівни
Кухонні дощечки
Колоритні забавки-лялечки 
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Календар
«  Травень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Архів записів

Copyright Бондаренко Тетяна © 2017
Сайт управляється системою uCoz