Трипільська культура - 3 Липня 2009 - Педагогічне краєзнавство

Педагогічне
краєзнавство

Меню сайта
Черкаська область
Інші області
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2009 » Липень » 3 » Трипільська культура
Трипільська культура
00:22
Село Легедзине Тальнівського району славиться трипільськими протомістами-гігантами, які датуються 2900-2800 роками до н. е. та відноситься до томашівсько-сушківської групи.
Трипільська культура – це давнє культурне утворення на території сучасної України (більшість фахівців датують пам’ятки цієї культури IV-III тисячоліттям до н. е.). І зараз тривають запеклі суперечки навколо проблеми етнічної ідентифікації Трипільської культури (українська, праслов’янська, скіфська, іранська, навіть шумерська...).
Започаткував дослідження трипільської культури видатний археолог кінця ХIХ ст. — початку ХХ Вікентій Хвойка, який поблизу села Трипілля на Київщині знайшов залишки так званої "мальованої кераміки", вік якої сягав кількох тисячоліть. 


null

Вікентій Хвойка — першовідкривач трипільської культури.

Легедзянську трипільську культуру почали досліджувати, починаючи з 60-х років ХХ століття, коли вперше було виявлено древні поселення за допомогою аерофотознімків. Під час військового дешифрування цієї території військові помітили незвичайні світлі смуги та овали, що тягнуться на кілька кілометрів.


Дешифровка аерофотознімків

Дешифрувальник К.В.Шишкін зробив припущення, що під землею розміщені якісь давні об'єкти чи поселення. Виявилося, що це дійсно сліди величезних гігантських протоміст. За даними аерофотозйомки, на поселенні зафіксовано близько 3000 наземних глинобитних жител, які розташовані декількома рядами вздовж схилів плато у вигляді витягнутого овалу (3,5x1,5 км). Найбільш цікава північно-східна ділянка поселення мала, очевидно, квартальну забудову. На теперішній час досліджено 39 наземних споруд, одна землянка та великий кар'єр для видобутку глини.


Панорама трипільського протоміста

Вважається, що трипільці почали будувати поселення-гіганти під загрозою проникнення степовиків, з метою захисту населення у разі їхнього нападу. Трипільці відомі як ранньоземлеробські племена мідно-кам’яного віку, які вели осілий спосіб життя.


Так виглядало житло трипільців

Дослідники вважають, що жителі трипільських поселень-гігантів вирощували три види пшениці (тверду, м'яку й спельту), два види ячменю (голозерський і плівчастий), овес, горох, сочевицю, просо. Займалися садівництвом, уміли робити вино, варили пиво.



Панорама поселення Трипільської культури

У тваринництві перевага надавалася великій рогатій худобі, яка, окрім м’ясо-молочного призначення, використовувалась як тяглова сила при обробці землі і транспортуванні вантажів. Трипільці тримали корів, овець, свиней. Звичайно, були прирученими й собаки. Водночас не було котів і курей. Значну роль відігравало також мисливство й збиральництво. Серед домашніх промислів були розвинені вичинка шкір, обробка хутра, прядіння, ткацтво, шиття одягу.
Знаряддя праці виготовлялися переважно з різних порід каменю, з рогу, кістки, дерева. Основною сировиною був кремінь волинського походження. З нього виробляли: ножі, серпи, скребки, різці, свердла, сокири-тесла. З інших порід каменю — зернотерки, розтирачі, мотики, сокири, молоти. З кістки та рогу — проколки, мотики, тесла, рала, кінджали, бойові молоти, рибальські гачки та ін.

null

Знаряддя праці

Менше знайдено знарядь з міді. Вони були рідкісними і престижними речами, засобами обміну, знаками соціального стану, об'єктами культу.
Вчені виокремлюють два антропологічні типи трипільців: вірменоїдний (тобто тип людей, дуже схожих на сучасних вірмен, із видовженою головою, носом із горбинкою, овальним обличчям) та середземноморський (ознаками якого є кругла голова та обличчя). Але, безсумнівно, усі вони були європейцями.
Найбільш масовими знахідками на трипільських поселеннях є кераміка, яка виготовлялась вручну, без гончарного круга. Всього, за даними Т.С. Пассек, у трипільський культурі існувало близько 21 виду посуду, який призначався для здійснення обрядів і символізував прагнення до безсмертного життя.



Трипільська кераміка

Трипільську кераміку за якістю перевершували лише китайські вироби, але й вони програвали у оздобленні орнаментом. Малюнки на гончарних виробах переважно мають вигляд спіралі та її елементів у сполученні з різними знаками, серед яких трапляються зображення сонця, місяця, тварин і рослин.
 
Часто знахідки доби Трипільської культури, залягають на глибині десяти сантиметрів під землею, тому їх дуже легко пошкодити

Для орнаментації трипільської кераміки характерні трьохярусні композиції, які свідчать про триярусний поділ світу на землю, небо та "небеса” (або "верхнє небо”), якими управляла велика космічна володарка. Вона зображалася на посуді у вигляді "личин” з очима-сонцями.



Оздоблення орнаментом трипільської кераміки

У світогляд трипільців ввійшли всі чотири виміри: довжина, ширина (земля розорана "повздовж і поперек”), висота (висота світу, який зникає в "небесах”), час (безперервний рух світу). Орнаментація трипільців була суспільним явищем, яке давало можливість розповісти про відношення до світу та об'єднати людей для різних спільних дій. Вона складалася із окремих знакових систем, розвивалася самостійно, являла собою один із центрів розвитку піктографії і існувала в першу чергу як засіб магічного спілкування з вищими силами.
Трипільські піктографічні знакові системи, за дослідженнями вчених, ще не були справжньою писемністю, тобто не передавали графічно слова, вони були підказкою тому, хто говорив, засобом для кращого запам'ятовування і відтворення якихось повідомлень. [Тетяна Нераденко. Ранок землеробського світу (Пам’ятки Трипільської культури на Черкащині) // Науково-допоміжний бібліографічний покажчик. – Черкаси, 2008].
Але, окрім різноманітного посуду, керамічний комплекс Трипілля включає антропоморфну та зооморфну пластику, модельки жител, «саночок», кріселець, столиків, амулети, прикраси та інші вироби з глини. Найбільш чисельна — антропоморфна пластика.



Численні людські фігурки свідчать, що у Трипільців був поширений культ жінки


Трипільці також шанували свійських тварин

За глиняними фігурками вдалося встановити, що тканини, які виготовляли стародавні жителі України, мали візерунки, а це вимагає від виробників знання досконалих технологій ткацтва. Та й кравці з них були вдалі, – самих лише жилеток придумали близько 123 моделей, а жінки прикрашали себе щонайменше вісьмома видами зачісок, серед яких були знані нам косички та вузли.


Трипільське гончарство Керамічна фігурка - тотем з червоної глини з експозиції музею у Легдзиному

Невелика кількість достовірних свідчень про життя трипільців пояснюється браком матеріальних надбань тієї доби. У вчених багато запитань до життєвого устрою трипільської культури. Так, вони й досі не знайшли відповіді на наступні запитання:
  1. Звідки походили трипільці?
  2. Кому поклонялася і чому не знайдено залишків жител тодішніх правителів?
  3. Чому на трипільських черепках знаходять китайські символи "Інь" та "Янь"?
  4. Чому не виявлено жодного трипільського могильника?
  5. Чи мають сучасні українці хоча б частинку генів цього давнього племені хліборобів та гончарів?
Проіснувавши близько 2 тисяч років, трипільська культура зникла, асимілювалася з іншими культурами, які у різні періоди історії займали панівне становище на українських землях. Причиною занепаду цивілізації була економічна криза. Трипільці не знали озимих, і літній неврожай призводив до голоду. Спочатку їх виручало мисливство, але невдовзі всі природні ресурси було вичерпано: диких тварин відстріляли, коріння з'їли, навіть слимаків і черепах не залишилося (запечена черепаха, до речі, вважалася великим делікатесом). Гнані голодом люди покидали нажиті місця.
Цінність вивчення Трипільської культури не підлягає сумніву. Науковці з усього світу вважають пам’ятки культури Кукутені — Трипілля (а саме так вона «офіційно» називається) свідченнями розбудови першої міської цивілізації. З метою збереження місцевості від глибокої оранки та грабежів 13 березня 2002 року прийнята постанова уряду про утворення державного історико-культурного заповідника "Трипільська культура” у Черкаській області.
До нього увійшла територія 11 поселень трипільської культури: Тальянки(450га), Майданецьке (200га), Веселий Кут (150га), Онопрієва, Глибочок, Піщана (Тальнівського району), Доброводи, Косенівка, Аполянка (Уманського), Чичеркозівка, Вільховець (180га), (Звенигородського районів). [http://www.uazakon.com/document/spart16/inx16259.htm]


Карта туристичних об’єктів заповідника

Усі археологічні знахідки зберігаються в музеї, який щороку поповнюється новими матеріалами та налічує понад 2500 одиниць. Знаходиться він на автошляху Умань-Черкаси за адресою: 20435, Україна, Черкаська обл, Тальнівський р-н., с. Легедзине, вул.Ленина,5 т. 8 (04731) 99569.


Експозиція музею

Таке розташування є дуже зручним для туристів, які беруть участь у туристичному маршруті "Золота підкова Черкащини".
Якщо надумаєте оглянути експозиційні зали, рекомендую передзвонити і домовитись про екскурсію. Справа у тому, що виставкові зали знаходиться на ІІ поверсі фельдшерського пункту. Перший поверх постійно відвідують хворі жителі села, а трипільською культурою можна помилуватися лише за замовленням. В усякому разі, побувавши кілька разів в музеї, я жодного разу не змогла відвідати експозицію.
Проте, можна оглянули хатки — реконструкції трипільських жител, які знаходяться неподалік.


Будівля трипільців розділена на дві частини. Перший поверх – господарчі приміщення, нагорі – житлові. Поряд, справа, відтворена гончарня майстерня, стіни якої розмальовані геометричним орнаментом, під стріхою – культовий знак сонця.


Двері гончарні не закриті, тож можна заглянути всередину. Тут приємно пахне сіном і половою. Замазані глиною з соломою стіни, перестінки, підлога та стеля переконливо свідчать, що ні зимова негода, ні весняна сльота не заподіюють шкоди трипільському житлу.


Постійно точаться дискусії науковців, про те, чи жили трипільці у випалених будинках, чи просто згодом усі їх спалювали; і якими були будівлі одно-, чи двоповерховими.
В рамках наукового проекту змодельований будинок трипільців обмазали глиною, заповнили усіляким начинням і спалили, щоб порівняти його залишки з тими, які знайшли в місцях поселень. Проведений експеримент довів, що трипільці насправді просто спалювали усі свої житла, коли їх покидали — з невідомих нам причин. Але, якби не ці незрозумілі акти спалювання жител, глиняні будівлі досьогодні просто не збереглися б!


Біля реконструкцій споруджень знаходиться археологічний полігон. З травня до першої половини жовтня тут проводяться розкопки Інститутом археології НАН України. Кожну знайдену річ археолог фотографує на місці, в оточенні інших предметів, якщо такі є, — «в комплексі»; вимірює глибину, на якій виявлена знахідка, поруч кладеться лінійка для масштабності.


Скарб Трипільського кургану – людська кістка: єдине, що залишилося після пограбування

Свого часу, як повідомив Володимир Круц (кандидат історичних наук, керівник експедиції дослідження трипілля), планувалося створення спеціальних павільйонів, щоб туристи мали змогу подивитися на хід розкопок, проте зараз коштів не вистачає навіть на тимчасову охорону цих місць.

Багаторічні розкопки на поселенні веде В.А. Круц

Матеріальну допомогу у проведенні археологічних розкопок надає місцевий колгосп, а з 2001 року –організації "QES Investment LTD" (Великобританія) і "Search Foundation" (США). Наша держава зовсім не фінансує проведення розкопок, немає й коштів на відкриття художнього салону, де можна було б придбати вироби, створені за тематикою трипільської культури, ні на відеозали з широкою низкою науково-популярних фільмів, ні на ресторан з їжею та посудом у стилізації трипільської культури.
 
Використані джерела та посилання:
  1. Щоденна всеукраїнська газета «День» №140, п'ятниця, 5 серпня 2005. http://www.day.kiev.ua/146319/;
  2. Еженедельник «Спорт-Ревю Туризм» №31 (375) 3-9августа 2007г. http://news2000.org.ua/print?a=%2Fpaper%2F29058;
  3. Сайт Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників http://oipopp.ed-sp.net/content/view/848/126;
  4. Журнал виртуальных путешествий «Вокруг света» http://www.vokrugsveta.com/index.php?option=com_content&task=view&id=557&Itemid=71;
  5. Античний Київ. Бюро подорожей та екскурсій http://www.kievantico.com.ua/service/travel_ukraine/thematic_travel/west/trypil_culture/;
  6. Газета "День”, №125, вівторок, 31 липня 2007 http://www.btb-net.com/;
  7. Редакція громадсько-політичного видання "Прес-Центр" http://pres-centr.ck.ua/print/news-368.html;
  8. Обрій ПІБ. Газета Газета АКБ Промінвестбанк, Центральної Ради профспілки працівників Промінвестбанку, Партії національно-економічного розвитку України. №31 (346) 9–15 серпня 2007 http://www.obriy.pib.com.ua/2007/31_07/04.shtml;
  9. Сайт Jey News джерело важливої інформації http://jeynews.com.ua/articles/d7/588;
  10. Міста і села України. Черкащина 2009 Тальнівський район. – Електронна версія книги: http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2009/15/392.html.
Переглядів: 20538 | Додав: tanya_bond | Рейтинг: 4.3/16 |
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Календар
«  Липень 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Архів записів

Copyright Бондаренко Тетяна © 2017
Сайт управляється системою uCoz