Педагогічне
краєзнавство

Меню сайта
Черкаська область
Інші області
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2009 » Грудень » 28 » Краєзнавці Черкащини
Краєзнавці Черкащини
12:48
Керуючись довідником «Краєзнавці України (Сучасні дослідники рідного краю): Довідник. – Т. 1. – К., Кам’янець-Подільський, 2003» ми намагалися упорядкували вибірку, яка б стосувалася лише Черкаського краю. У статті вміщено матеріал про відомих дослідників Черкащини, їх біографія, перелік основних праць, а також статті про них. Наш доробок вміщує лише незначну частину справжніх ентузіастів, активістів сучасного краєзнавчого руху. В основному це знані публічні персоналії, члени Спілки краєзнавців, Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, діячі освіти і культури. Слід відмітити, що попри усі еполети та чини справжній краєзнавець - це не професія, не посада, – це спосіб життя, відданість своїй справі.
 
ВОЛОШЕНКО Іван Іванович народився 13.01.1924 року. У 1957 році закінчив Черкаський педінститут. Очолював обласне товариство "Знання" і Українське товариство охорони пам'яток історії та культури, директор Монастирищенського краєзнавчого музею, голова Монастирищенської краєзнавчої районної організації.
Організатор музеїв у Халаїдовому, Бачкуриному, Сарнах. З 1970 досліджує підпільно-партизанський рух на Вінниччині, Черкащині. Готував матеріали про Монастирищенський р-н до книги "Історії міст і сіл Української РСР. Черкаська область”, відомості до Книги пам'яті.
Автор нарисів з історії поселень Монастирищенського району.

ГУПАЛО Микола Данилович (1922-1993) - музеєзнавець, почесний член Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, голова районної організації товариства Черкаської обл.
Народився у с. Мишурин Ріг Дніпропетровської обл. У 1946 році закінчив історичний факультет Дніпропетровського університету. Усе своє життя присвятив музейній справі. Працював у Закарпатському обласному музеї (1946-1958), з 1958-1981 роки - директором музею Корсунь-Шевченківської битви. Під керівництвом Миколи Даниловича були створені експозиції відділів історії Корсунь-Шевченківської битви (1967), художньої галереї (1977) та краєзнавчого музею (1981).
Провадив науково-пошукову роботу по вивченню Корсунь-Шевченківської битви та історії краю. Автор низки статей у журналах та газетах.
Праці: Корсунь-Шевченківський. Фотоальбом Гупало М. Д. - К., 1984; Корсунь-Шевченківський // Історія міст і сіл Української РСР. Черкаська обл. (у співавт.). - К. - 1972.
ГУРИНЕНКО Іван Петрович (08.03.1944) - агроном, музейник, член Українського товариства охорони пам'яток історії та культури.
Народився у селі Леськи Черкаського району Черкаської області. Закінчив Городищенський радгосп-технікум у 1969 році. Екскурсовод літературно-меморіального музею С.С.Гулака-Артемовського в Городищі (1969-1976), музею історії Городищенського радгоспу-технікуму (1977), завідувач шкільного сектору клубу залізничників Цвіткового (1977-1984) і Вільшанського сільського краєзнавчого музеїв.
Досліджує історію та культуру Городищини і району. Відкрив 832 пам'ятки археології, описав і паспортизував кілька десятків курганів. Бере участь в археологічних і етнографічних експедиціях Інституту археології та обласного краєзнавчого музею. Уклав "Словник археологічних пам'яток Городищинського району" і мапу до нього.
Створив і очолює історико-краєзнавчу оперативно-пошукову дружину по виявленню імен загиблих воїнів. Записав близько 200 народних пісень і понад 2000 прислів'їв та приказок. Автор статей у газетах та журналах.
Праці: Топоніміка Шполянщини. - Черкаси, 1975; Походження деяких сіл Тальнівщини. - 1975; Центр краєзнавчої роботи. - 1975. Археологічні розвідки в околиці с. Орловець на Черкащині. - 1977.
 
ДУБОВИЙ Олексій Мусійович (02.05.1933) – історик, голова обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців, Лауреат Державної премії ім. Т.Г.Шевченка, Лауреат премії ім.В.Б.Антоновича.
Народився у селі Погибляк Лисянського району Черкаської області. Після закінчення школи працював у селі завідувачем бібліотеки, головою сільради, з листопада 1954 – перший секретар Лисянського райкому комсомолу. Закінчив історичний факультет Полтавського педінституту (1958). Упродовж 1962-1973 працював у Чигиринському районі, останні 8 років – на посаді першого секретаря райкому партії. З 1973 до виходу на пенсію – заступником голови Черкаського облвиконкому.
Сприяв збереженню і примноженню історичної спадщині Черкащини, розвитку краєзнавства. Організатор спорудження пам'ятника на Замковій горі в Чигирині, Пагорба Слави в обласному центрі, меморіального комплексу на честь Корсунь-Шевченківської битви, впорядкування історичних Шевченківських місць, будівництва і створення багатьох музеїв області. За створення обласного краєзнавчого музею удостоєний звання Лауреата Державної премії ім. Т.Г.Шевченка.
 
МЕЛЬНИЧЕНКО Василь Миколайович (01.01.1949) - історик, кандидат історичних наук, Почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців, голова Черкаської обл. організації Всеукраїнської спілки краєзнавців.
Народився у селі Мурзинці Звенигородського району Черкаської області. Закінчив Петропавлівський (Казахстан) педінститут, Київський інститут політології і соціального управління. Працював учителем, на комсомольській, партійній, журналістській та викладацькій роботі. Нині - професор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.
Впродовж тривалого часу проводить дослідницько-пошукову роботу з питань історичного краєзнавства. Приділяє увагу пам'яткоохоронним та історико-географічним аспектам.
Автор циклу газетних матеріалів про діяльність Черкаської Думи у XIX ст., історію Черкас від найдавніших часів, розвиток чумацтва в краї та ін.
Праці: навчальний посібник ,,Історичне краєзнавство”, навчально-методичний посібник для учителів та викладачів ,,Моя Черкащина”, керівник авторського колективу видання ,,Мандри Україною. Золота підкова Черкащини”. Автор понад 100 наукових та науково-методичних публікацій.
НЕПИЙВОДА Фаня Адамівна (10.07.1924) кандидат філологічних наук, член Всеукраїнської спілки краєзнавців.
Народилася у селі Закутинці Бердичівського району Житомирської області. Закінчила філологічний факультет Київського університету (1948). З 1948 до початку 90-х років працювала в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького.
Наукові інтереси: вивчення рідного краю, українська мова, її історія, діалектологія, культура мовлення. Організатор і керівник діалектологічних експедицій у населені пункти Черкащини, досліджує особливості говірок.
Непийвода Ф.А. – редактор нарису "Черкаси", редактор збірника "Краєзнавці Черкащини", секретар обласного комітету для присудження літературно-краєзнавчої премії ім. М.О.Максимовича.
Праці: Лексика актових книг Стародубсъкого міського уряду другої половини XVII cт. - 1962; Прислів'я і приказки у говірках Черкащини. -1978; Діалектні риси у фразеологізмах української мови. - 1999; Хто слово знає, той долю має. - 1999.
 
НЕПИЙВОДА Федір Миколайович (17.04.1922 - 20.02.1979) - історик, кандидат історичних наук, народився у селі Нове Життя Чорнобаївського району Черкаської області. Закінчив історичний факультет Київського університету (1949). Працював вчителем історії (з 1949), лектором, викладачем кафедри історії Черкаського педінституту (1962), деканом факультету іноземних мов (1968-1969), філологічного факультету (з 1969).
Наукові інтереси: сучасне життя й історія України, зокрема економіка, культура, освіта Черкащини.
Непийвода Ф.М. – член редколегії тому "Історія міст і сіл Української РСР. Черкаська область", автор статей "Черкаська область. Вступ", "Чигиринський район" та інші. Автор численних публікацій у місцевій та республіканській пресі, збірниках і журналах.
Праці: Черкаська область Української РСР. Історико-географічний нарис та економічна характеристика. - 1957; Черкасская область. - Черкассы, (БСЭ). - 1957; Черкаській області 10 років. - 1963; Розквітає край Шевченка. - 1964.
ПОНОМАРЕНКО Михайло Федорович (28.10.1920) - заслужений учитель України, член Всеукраїнської спілки краєзнавців, Лауреат премії ім. В.Б.Антоновича, М.Максимовича.
Народився у селі Підставки Золотоніського району Черкаської області. Закінчив філологічний факультет Черкаського педінституту (1946) і факультет французької мови Київського інституту іноземних мов (1954).
Фундатор краєзнавчої роботи, організатор у СШ №4 краєзнавчого гуртка "Глобус" (1946), товариства "Слідопит", музею (1949). Заснував Золотоніський районний краєзнавчий музей і керував ним (1960-1978).
Брав участь в археологічних експедиціях республіканського масштабу, керував експедиціями "Черкаси", "Сміла", "Золотоноша" та ін., розробляв програму з питань виявлення, паспортизації та охорони пам'яток археології Черкащини. Автор понад 5-ти тисяч статей та заміток про історію Черкащини.
Праці: Золотоніський краєзнавчий музей. - 1982; Про назву міста Черкаси. - 1988; Походження назви міста Канів. - 1990, Краєзнавство на Черкащині. - 1990; Письменники. Бібліографічний покажчик (у співавт.). - 1990; Державотворчі процеси на Черкащині. – 1994 та ін.
Володимир Чос про Пономаренка Михайла Федоровича: http://kipiani.org/samizdat/index.cgi?452.

 
ПОПОВИЧ Сергій Іванович (09.07.1959) - перший проректор інституту туризму Федерації профспілок України, кандидат історичних наук, Почесний працівник туристичної галузі України.
Народився у місті Ватутіно Черкаської області. Закінчив історичний факультет Київського університету (1981).
До кола наукових інтересів входять питання історії вітчизняного туризму, методики та практики екскурсійної справи, взаємодії туризму та краєзнавства, популяризації історико-культурної спадщини засобами туризму та екскурсій. Автор понад 30 наукових публікацій.
 
ПШЕНИЧНИЙ Микола Іванович (22.11.1913-15.09.1994) - історик, журналіст, член Всеукраїнської спілки краєзнавців.
Народився у селі Плоске Кіровоградської обл. Навчався на історичному факультеті Кіровоградського інституту соціального виховання і водночас працював науковцем в історичному архіві та обласному музеї Революції.
По війні працював директором Кіровоградського обласного краєзнавчого, літературно-меморіального музею О.С.Пушкіна та П.І.Чайковського в місті Кам’янці Черкаської області. Організатор і керівник археологічних експедицій в райони Холодного Яру, Чорного Лісу, Світловодська та ін., автор карти-схеми археологічних пам'яток Кіровоградщини та "Карти Пушкінських маршрутів по Україні".
У 60-х переїхав до Черкас, працював ректором міського Народного університету. Автор низки краєзнавчих розвідок і публікацій у місцевій та республіканській пресі.
Праці: Революційний Прометей і Шевченків край, - 1975, 1988; Черкаси у роки Великої Вітчизняної війни. - 1980, 1985, 1991; Кіровоградщина в роки Великої Вітчизняної війни. – 1965.
СОРОКОПУД Іван Іванович (07.09.1917) – педагог, відмінник народної освіти, народився у місті Каневі. Закінчив мовно-літературний факультет Київського педінституту (1947). Працював заступником директора з наукової роботи Канівського державного заповідника ''Могила Т.Г.Шевченка", в Горобіївській, Канівській №2 школах.
Працює у царині літературного та історичного краєзнавства (з 1938). Опублікував у газеті "Дніпрова зірка" (Канів) низку статей, нарисів, епатажів та рецензій переважно з історії Канівщини. Ініціатор краєзнавчої вікторини "Чи знаєте ви Канівщину?"
Праці: Канівщина. Путівник. - 1969; Канів. - 1972.
 
COCA Павло Петрович (20.12.1929 - 2002) - педагог, музейник, очолював Черкаську обласну організацію Всеукраїнської спілки краєзнавців, Почесний член Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, Заслужений працівник культури УРСР, Лауреат премій ім.Д.Яворницького, М.Максимовича.
Народився у с.Жовнине Чорнобаївського району Черкаської області. Закінчив історичний факультет Київського університету. Викладав історію та суспільствознавство у школах Черкас. Працював в обласному краєзнавчому музеї (1970) екскурсоводом, завідувачем відділу, заступником директора з наукової роботи.
Ентузіаст науково-краєзнавчої справи та музейного будівництва на Черкащині: обласного краєзнавчого, літературно-меморіального М.П.Старицького в с.Кліщенцях, районних - у Драбові, Чорнобаї, Шполі, у Сагунівці та Мошнах, радгоспі ім.Комінтерну, в районній сільгосптехніці на Чорнобаївщині, одного з перших в Україні музею воїнів-Інтернаціоналістів у Городищі, музею художника І.І.Падалки у Драбові.
За його участю розроблені нові експозиції у літературно-меморіальному музеї Т.Г.Шевченка в селах Шевченкове та Будище. Брав участь у створенні музею "Кобзаря" в Черкасах, розробці тематико-експозиційних планів музею Б.Хмельницького в Чигирині. Один із засновників та співавторів першого видання збірника «Краєзнавство Черкащини».
Праці: Кавалери орденів Слави. - 1989; Меморіальний літопис Черкас. – 1991; Назви вулиць, провулків і площ Черкас. – Археологічні дослідження на Черкащині. - 1995; Черкаському краєзнавчому музею - 80 років. - 1998.
СТЕФАНОВИЧ Василь Автономович (25.04.1887 - 1984) – музейник, дослідник пам'яток Уманщини, Полтавщини.
Народився у селі Вечірки, тепер Пирятинського р-ну на Полтавщині. Закінчив економічний факультет Київського комерційного інституту (1915). Працював податковим інспектором в Умані (1918-1948). Завідував фондами Уманського краєзнавчого музею (1948-1979). Перебуваючи на пенсії, очолював археологічний відділ цього музею, поповнив його багатьма цінними експонатами.
У 1910-1912 обстежив на Полтавщині близько 100 церков та 6 монастирів, зібрані знахідки передав до київських музеїв, мав і власний музей. Працював у Київському товаристві охорони пам'яток історії та старовини, керував розкопками в районі Батиєвої брами, слов'янського могильника на річці Переводі біля села Березової Рудки на Пирятинщині (1913). Досліджував трипільські осади в селі Томашівці біля Умані (1925-1926), в Білогрудівському лісі на Уманщині (1927). Автор статей з історії краєзнавства Черкащини.
Праці: Уманський монастир XVII ст.; Біографія Софії Потоцької; Уманщина за найдавніших часів. - 1957; Пам'ятники сивої давнини. – 1966; "Археологічні пам'ятки Уманщини", що вийшов у співавторстві з О.П. Діденко у 2-х томах (1968, 1975 рр.). Чимало експонатів, зібраних археологом під час роботи над збірниками "Археологічні пам’ятки Смілянщини і Канівщини” (1978 р.) та "Археологічні пам’ятки Чигиринщини та Кам’янщини (закінчити не встиг), зберігається у Смілянському краєзнавчому музеї та Черкаському обласному краєзнавчому музеї.
Докладніше на сайті Музеї України: http://www.museum-ukraine.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=2225 та на сайті Археологія Середньої Наддніпрянщини: http://www.arheolog-ck.ru/?p=49

СТРАШЕВИЧ Василь Борисович (03.02.1937) - журналіст, член правління Черкаської обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців, Почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців, Лауреат премії ім. М.Максимовича.
Народився у місті Черкаси. Закінчив Київський інститут фізичної культури (1959), Працював викладачем Черкаського педінституту. (1970-1981) – заступник голови обласного спорткомітету, голова обласних спорттовариств (1981-1988), зав. відділом обласної ради профспілок та федерації профспілок (1988-1999).
Основні напрямки дослідницької діяльності: розвиток масового спорту в області, роль Дніпровської військової флотилії в обороні і визволенні Подніпров'я в період громадянської і Великої Вітчизняної воєн, історія Черкащини і Черкас.
У часопису "Водник" веде рубрику "Під вимпелами флотилії", де надрукував чимало історичних матеріалів про Дніпровську військову флотилію.
Праці: Вулиці Черкас; Колектив виходить на старт; Під прапорами "Динамо"; Футбол ніколи не кінчається; Спортивна Чапаївка.
 
ХРАБАН Григорій Юхимович(09.05.1902 - 30.01.1990) – педагог, один з засновників районної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури та член її правління. Народився у селі Великий Володьків на Житомирщині. Закінчив Київський інститут соціального виховання (1931). Працював у Коростенській округовій інспектурі народної освіти, Коростенському райкомі партії, директором Уманського педтехнікуму і викладачем політекономії у вузах міста. У 1938 – репресований. З 1958 - досліджує археологію та історію Уманщини, зокрема пам'ятки археології регіону (Черняхівської та Білогрудівської культур). Знахідки зберігаються в інституті археології НАН України та в Уманському краєзнавчому музеї, був членом редколегії і автором статей тому "Черкаська область" багатотомного видання "Історія міст і сіл Української РСР".
Праці: Скарб римських монет в Уманському краєзнавчому музеї. - 1987; Ранньослов'янські пам'ятки археології Уманщини. - 1966; Про спогади Павла Младановича. - 1969: Деякі уточнення до історії Умані. - 1960; 3 глибини століть. - 1965.
Докладніше на сайті Вільної енциклопедії http://uk.wikipedia.org/ ; Археологія Середньої Наддніпрянщини: http://www.arheolog-ck.ru/?p=2366#more-2366 
 
ЧАБАН Анатолій Юзефович (09.09.1946) - історик, д.і.н., член правління обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців, Почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців.
Народився у селі Джулинці Бершадського району Вінницької області. Закінчив Уманський педінститут, Академію суспільних наук у Москві. Учителював у сільській школі, працював на комсомольській та партійній роботі. Тепер - професор, зав. кафедри історії України Черкаського університету.
Розробляє проблеми регіональної історії, досліджує історію Черкас. Ініціатор проведення в області багатьох всеукраїнських наукових та науково-практичних заходів.
Різні аспекти краєзнавчої проблематики розкриті у наукових працях (близько 150), значній кількості виступів у засобах масової інформації.
За його ініціативою впроваджено спеціальні курси "Історичне краєзнавство" та "Історія рідного краю", розроблено ряд посібників, методичних рекомендацій і програм.
Праці: Витоки.- Черкаси, 1994; Середнє Подніпров'я.- Черкаси, 1994; Дослідження історії Середнього Подніпров'я //Історія України. Маловідомі імена, події, факти. - Bип. 10. - К., 2000.
 
ЩЕРБАТЮК Володимир Михайлович (08.10.1968) - історик, кандидат історичних наук, голова районної спілки краєзнавців Лисянки "Витоки".
Народився у селі Почапинці Лисянського району Черкаської області. Закінчив історичний факультет Київського університету (1992). Працював екскурсоводом у Лисянському філіалі Корсунь-Шевченківського історико-культурного заповідника, директором Лисянського державного районного історичного музею (1993-1995), викладачем кафедри історії України Національної академії внутрішніх справ України (з 1999).
Досліджує: історію Лисянщини. Ініціатор і організатор науково-практичної конференції у Лисянці (1998). Автор низки праць, статей, упорядник літератури, поезій про край.
Праці: Нариси з історії Лисянщини; Лисянка. Минуле і сучасність; Лисянський історичний музей.
Докладніше на сайті Лисянської районної організації «Витоки» Всеукраїнської спілки краєзнавців: http://lysyanka.narod.ru/hisker.html
Переглядів: 6765 | Додав: admin | Теги: Пономаренко М.Ф., Гупало М.Д., Непийвода Ф.А., Мельниченко В.М., Краєзнавці Черкащини, Непийвода Ф.М., Дубовий О.М., Волошенко І.І., Гуриненко І.П. | Рейтинг: 4.2/9 |
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Календар
«  Грудень 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Архів записів

Copyright Бондаренко Тетяна © 2017
Сайт управляється системою uCoz